Укладання ламінату

Ламінат з'явився на будівельному ринку нещодавно, але вже встиг стати невід'ємною частиною сучасного дизайну приміщень. Матеріал допомагає при втіленні сміливих та нестандартних ідей, тому іноді його можна побачити на стінах, укосах чи стелях. Дошки не можна встановлювати лише в місцях із підвищеною вологістю. В іншому фантазія майстра нічим не обмежена.

Укладання ламінату: етапи та особливості

Перед початком робіт виконують три підготовчі кроки:

• підготовляють поверхню;
• створюють сприятливі кліматичні умови;
• вибирають візерунок та спосіб монтажу.

Укладати покриття для підлоги можна на різні види поверхонь: дерев'яні дошки, бетонну стяжку, плитку, лінолеум. Головне, щоб підлога була рівною. Для цього дерево шліфують, бетон заливають новою стяжкою.

Після вирівнювання поверхні прокладають шар ізоляції. Серед порад майстрів лідирує використання фанери для теплоізоляції, поліетиленової плівки для пароізоляції, спіненої плівки для звукоізоляції. Підкладку мають перпендикулярно напрямку настилу. Щоб плівка не зрушувалася, її розташовують внахлест, закріплюють стрічкою, що самоклеїться.

Перший ряд планок із фаскою укладають щипом до стіни. Попередньо виступ зрізають. Між стіною та дошкою встановлюють клини для створення зазору. Під час встановлення останнього ряду використовується спеціальна струбцина.

Якщо в приміщенні роблять тепла підлога, то верхнє покриття безпосередньо залежатиме від різновиду елементів підігріву. Ламелі укладають виключно на водяну систему, оскільки вона забезпечує плавне підвищення температури. Через різке підігрів між планками утворюються зазори. Максимальна температура стяжки, що рекомендується, не повинна перевищувати 28 °C.

Як стелити ламінат без зазорів

Існує кілька способів монтажу:

1. Замковий – без клею за допомогою спеціальної конструкції планок.
2. Клейовий – надійно скріплює ламелі, але не передбачає повторне використання покриття для підлоги.
3. З герметиками – захищає панелі від попадання вологи зверху, у разі розбору підлоги планки можна використовувати вдруге.

Замкове складання забезпечує особлива конструкція ламелів. З одного боку дошки видається гребінчастий шип, з іншого боку є виїмка, що по контурах повторює обриси виступу. Виділяють два види замків, якими визначають як класти ламінат.

Lock-замок відомий майстрам давно. Це бюджетний простий спосіб кріплення, при якому шипи забивають у пази за допомогою гумової киянки. До недоліків lock-системи відносять складну установку та труднощі при демонтажі. Планки з шипами легко пошкодити, не порівнюючи силу удару. Головна умова тривалої експлуатації без скрипу – ідеально рівна поверхня підлоги.

Click-замок має іншу форму. Шип нагадує гачок, який замикається при з'єднанні ламелів під кутом 45°. Для роботи не потрібні спеціальні інструменти чи особливі навички. З click-замком впорається будь-який новачок. Його можна встановлювати за невеликої кривизни підлоги.

Але замкові способи встановлення безпосередньо залежать від якості дощок. Між планками несумлінних виробників утворюються щілини, що виглядає неестетично, та зменшує термін експлуатації. Клейове з'єднання міцно утримує дошки, не пропускає вологу, але непросто у збиранні. До витрат додається вартість клею. Спосіб не підходить для теплої підлоги.

Укладання ламінату своїми руками: основні правила

Для створення гарної статі, яка довго служитиме, дотримуються простих правил:

• Пол вирівнюють, позбавляються тріщин, перепадів висоти;
• Перед монтажем обов'язково очищають поверхню від дрібного сміття, висушують;
• Для акліматизації куплені ламелі не менше доби відлежуються у приміщенні, де відбуватиметься монтаж ламінату;
• Використовують пароізоляцію та підкладку з поліетилену;
• Між стінами та ламелями залишають зазор 1 см, який закривають плінтусом;
• Застосовують «плаваючу» укладання, без кріплення цвяхами.

Найчастіше напрямок монтажу йде від вікна до дверей. Ламелі укладають зі усуненням: одна планка зміщується щодо іншої на третину. Перед початком робіт складають план розкладки, прораховуючи точну площу покриття. Для міцності довжина крайніх планок у ряду не повинна бути меншою за півметра, а ширина останніх рядів повинна перевищувати 5 см.

Які схеми укладання ламінату зустрічаються

Продуманий заздалегідь алгоритм та створення проекту полегшують роботу. Спочатку на аркуші папері малюють схему з розташуванням ламелей. Використовують кілька варіантів укладання:

• діагональну;
• палубну;
• у розбіг;
• ялинкою;
• у шаховому порядку.

Діагональна розкладка візуально збільшує площу, проте відходи за такого методу сягають 15%. Планки укладаються від центру кімнати або з далекого кута по діагоналі. Дошки повинні розташовуватись під 45° до стіни, інакше покриття вийде неакуратним. При цьому між стіною та покриттям потрібно залишити зазор 1-1,5 см.

Палубна розкладка найпопулярніша. Вона передбачає розміщення дощок паралельно до однієї зі стін, при якому в кожному наступному ряду ламелі укладаються на рівні половини планки попереднього ряду. Прямий спосіб монтажу мінімізує відходи матеріалу.

Серед дизайнерів останніми роками цінується створення підлогового покриття в розбіг. Він беруть дошки різного кольору, ширини, довжини. При правильному розташуванні створюється ілюзія хаосу, яка наголошує на нестандартному інтер'єрі.

Ламінат ялинкою забирає багато часу та сил. Для нього купують менший матеріал для художньої кладки. Ламелі оснащені спеціальними кріпленнями на торцях. Випускаються під праву та ліву сторону окремо.

Шахова схема укладання ламінату дає міцний результат, але потребує великої витрати матеріалів. Розкладка підходить для прямих приміщень без ніш, колон чи виступів. При нестандартному плануванні втрачається геометрія візерунка.