Мокрий фасад

Оздоблення будівель носить декоративний та практичний характер. Визначає екстер'єр. У іншому випадку йдеться про утеплення. Як створити захисне покриття, зберігши привабливий дизайн екстер'єру? Популярна методика виконання робіт –  мокрий фасад. Вона справляється з обома завданнями. Теплоізоляційний шар захищає стіни від проникнення вологи та холоду. Це скорочує витрати на опалення. Знижуються ризики цвілі та грибкових уражень. Облицювання має гарні декоративні якості.

Найкращий час проведення робіт – з весни та до середини осені. Температура повітря не повинна опустити нижче -5°C. Для створення сприятливих умов можливе створення тимчасового теплоізолюючого контуру. Для нанесення штукатурного складу, повітря повинне прогрітися до +8°C або більше. Недотримання цих рекомендацій призведе до недовговічності покриття.

Що таке мокрий фасад – які матеріали потрібні

Мокрий фасад – це технологія зовнішньої обробки стін із застосуванням утеплювача та фасадної штукатурки. Для проведення робіт знадобляться клейовий склад, утеплювач, армуюча сітка, ґрунт, кріпильні дюбелі, оздоблювальний матеріал. Обробка ґрунтуючим розпором підвищує адгезію поверхонь. Підвищується довговічність та надійність покриття. Роботи проводяться перед нанесенням першого клейового складу та перед фінішним покриттям. Армування виробляють за допомогою склосітки.

Утеплювачем виступає пінопропілен або згорнута в мати мінеральна вата. Коефіцієнт теплопровідності – 0,038 та 0,036 Вт/кв. м. відповідно. Пінопласт найпоширеніший. Він має меншу вартість. Піддається шліфуванню. З його допомогою легко конструювати кути та інші геометричні конструкції. Листи полістиролу з'єднують за системою «паз-шип» або через замок «чверть».

Мінеральна вата найчастіше застосовується при обробці будівель з округлими контурами. Обидва матеріали мають відмінні теплоізоляційні характеристики. Використовуючи пігменти різних відтінків, можна створити нетривіальний екстер'єр.

Мокрий фасад – рекомендації

Процедура обшивки будівлі нескладна, але потребує навичок та хорошої кваліфікації. Мокрий фасад з утепленням має такі переваги:

1. Мала вага, незважаючи на багатошаровість. Теплоізолюючий прошарок вирішує завдання обробки, утеплення, створюючи мінімальне обтяження на фундамент. Додаткове посилення його не потрібне.
2. Невелика ціна. Це один із найбільш бюджетних способів обробки з великим терміном експлуатації. При цьому естетика будівлі не страждає. Сума за 1 кв. м. залежить від типу утеплювача – пінопласт чи мінеральна вата. Наступний фактор – тип штукатурної суміші. 
3. Відсутність конденсату. Внаслідок потовщення стін шляхом утеплення точка роси зміщується на зовнішню частину фасаду. За рахунок цього, волозі всередині стіни нема звідки взятися. Несуча конструкція, як і теплозберігаючий шар, залишаться сухими.
4. Довговічність. Важливо дотримуватись вимог монтажу, приготування та нанесення суміші. Мокрі фасади зберігають технічні характеристики та естетику 3-4 десятки років. Щільна та міцна поверхня не втрачає своїх властивостей під тиском.
5. Зниження витрат на опалення. Стіна краще захищена від промерзання. У холодну пору обігріти приміщення простіше. Будівля не швидко віддаватиме тепло. Підвищується шумоізоляція будівлі.
6. Температурний діапазон. Покриття не псується під час морозів або під дією високих температур. Витримують зміни температури від -50°C до +50°C.
7. Пароізоляція. Спінений або екструзійний полістирол, як і мінеральна вата, дозволяють стінам дихати. Це важливий фактор підтримки безпечного для здоров'я мікроклімату.

Важлива перевага – можливість вибору гами фінішного оздоблення. Можна вибрати базове оздоблення (штукатурка без пігменту) або заколерувати порошок. Покриття може бути монохромним або з візерунками, вставками, переходами.

Технологія мокрого фасаду – основні етапи

З'ясувавши, що таке мокрий фасад, можна перейти до аналізу технології його створення. На першому етапі проводиться підготовка основи. Необхідно видалити залишки облицювального матеріалу. Якщо виявлено пошкодження, їх слід усунути. 

Монтаж системи починається з монтажу цокольного профілю. Це збільшить надійність фіксації нижнього ряду теплоізоляції. Для кріплення профілю використовують дюбелі. Важливо – товщина упору та полістиролу (або мінеральної вати) мають бути однаковими.

Наступний крок – фіксація утеплюючих полотен на клей. Щоб технологія мокрого фасаду була дотримана, необхідно готувати склад, що клеїть, строго за інструкцією. Для корекції нерівностей поверхні рекомендується наносити більше суміші. Клейовий склад наноситься і на утеплювач – смугою 5-7 см по периметру та кілька точок у середині. Площа покриття – щонайменше 40%. Не наносьте клей на торцеві сторони плит. Після обробки стіни, приступаєте до укладання пінопанелей.

При укладанні першого ряду панелі повинні стикатися з профілем. Кожен фрагмент щільно стикається з навколишніми деталями. Викладання другого та наступних рядів проводиться зі зміщенням по горизонталі. Схему можна порівняти з цегляною кладкою. Конструкцію залишають на 3 дні. Матеріал повинен «схопитися». Після цього виконується додаткова фіксація полотен зонтичними дюбелями.

Ще через 1-2 дні можна виконати армування. Система мокрого фасаду передбачає встановлення армуючої сітки. Спочатку слід посилити стики, віконні укоси, ділянки монтажу дверей, кути. Далі виконується робота з рівними ділянками. На робочу поверхню наноситься клейова маса шаром до 3 мм. У неї утоплюється полона скловолокна. Поверх нього – такий самий шар клею. Максимальна товщина армуючого прошарку – 6 мм.

Перехід до фінального етапу – обробки – відбувається через 4-7 днів після армування. Час залежить від погодних умов (як швидко затвердіє шар). У числі популярних технологій – короїд, баранець.